NeuroWiki

Словник термінів з нейропсихології, нейропедагогіки та корекційної педагогіки.

А

51 термінів

Абдукція та аддукція

Парні терміни на позначення протилежних рухів кінцівки. Абдукція, відведення кінцівки від середньої лінії тіла, та аддукція, приведення кінцівки до середньої лінії тіла. Обидва терміни використовуються, зокрема, для опису фаз рефлексу Моро у новонароджених.

Абілітація

Система заходів, спрямованих на формування в дитини навичок і функцій, які не встигли розвинутися природним шляхом через вроджене порушення. На відміну від реабілітації, абілітація не відновлює втрачену функцію, а вперше формує її.

Абсанс

Короткочасний генералізований епілептичний напад, що супроводжується раптовою втратою свідомості без судом, зазвичай тривалістю кілька секунд. Людина при цьому завмирає, погляд стає відсутнім, а після нападу поведінка відновлюється без пам'яті про епізод.

Абулія

Порушення вольової сфери, часткова або повна відсутність спонукань до дій. Абулія буває вродженою (при тяжких формах олігофренії) або набутою внаслідок депресії, ступору, органічних уражень головного мозку чи шизофренії. За глибиною зниження мотивації абулія займає проміжне місце між апатією та акінетичним мутизмом.

Автобіографічна пам'ять

Вид довготривалої пам'яті, що зберігає інформацію про події особистого життя людини в їх часовому та особистісному контексті. Поєднує епізодичні спогади про конкретні події з узагальненими знаннями про власну біографію.

Автоматизоване мовлення

Мовленнєві ряди, що відтворюються цілісно, без розгорнутого свідомого контролю, завдяки багаторазовому повторенню в процесі навчання, наприклад лічба, дні тижня, завчені вірші. Спирається переважно на моторні стереотипи, тому нерідко залишається відносно збереженим навіть при тяжких мовленнєвих порушеннях.

Автотопагнозія

Порушення впізнавання частин власного тіла і їх взаємного розташування при ураженні тім'яної частки.

Агнозія

Порушення впізнавання предметів, звуків, облич чи власного тіла при збереженій первинній чутливості відповідного аналізатора, зумовлене ураженням кіркових відділів головного мозку. Розрізняють зорову, слухову, тактильну та інші форми агнозії.

Аграматизми

Порушення граматичної будови мовлення, що проявляються в неправильному вживанні відмінкових форм, узгодження слів у реченні, прийменникових конструкцій, а також у спрощенні або пропуску службових частин мови. Спостерігаються при афазії, алалії та інших мовленнєвих розладах.

Аграфія

Набута втрата здатності правильно писати за умови збереженої рухової функції руки, зумовлена ураженням відповідних мовних зон кори головного мозку.

Адаптація (навчання)

Зміна способу подачі матеріалу, середовища чи форми виконання завдань без зниження вимог навчальної програми з метою зробити навчання доступним для дитини з ООП.

Адинамія

Сповільненість перебігу психічних процесів, зниження спонукальної активності та ініціативи в діяльності. Пов'язується з недостатністю енергетичного, першого функціонального блоку мозку.

Айтрекінг

Метод реєстрації рухів очей, що дозволяє визначати точку фіксації погляду та траєкторію його переміщення під час сприйняття зображень, тексту чи іншого стимульного матеріалу. Синонім, англ. eye tracking, застосовується як у дослідженнях уваги і читання, так і в нейропсихологічній діагностиці.

Акалькулія

Набуте порушення здатності виконувати арифметичні операції, що виникає внаслідок вогнищевого ураження головного мозку, найчастіше тім’яно-потиличних відділів.

Акінезія

Неможливість виконати довільний рух за збереженої м'язової сили, крайній ступінь гіпокінезії.

Акоазми

Елементарні слухові галюцинації (шум, свист, дзвін) без оформленого змісту.

Акустико-мнестична афазія

Форма сенсорної афазії, що виникає при ураженні середніх відділів скроневої частки лівої півкулі. Первинний фонематичний слух зберігається, але звужується обсяг слухомовленнєвої пам'яті, через що хворий не утримує в пам'яті послідовність слів і плутає їх значення.

Акустичний гнозис

Здатність розпізнавати й диференціювати немовленнєві звуки та звукові послідовності, наприклад побутові шуми, голоси тварин, музичні звуки і ритми. Порушення акустичного гнозису призводить до слухової агнозії.

Алалія

Відсутність або значне недорозвинення мовлення у дитини, зумовлене органічним ураженням мовленнєвих зон кори головного мозку, що виникло у внутрішньоутробному або ранньому періоді розвитку, до формування мовлення. Розрізняють моторну, сенсорну та сенсомоторну форми алалії.

Алексія

Набутий розлад читання, зумовлений порушенням розуміння прочитаного тексту при ураженні відповідних зон кори головного мозку.

Алокортекс

Тип кори з меншою кількістю шарів (три-чотири), філогенетично давніший за неокортекс; включає архікортекс і палеокортекс.

Альфа-ритм

Ритм електроенцефалограми з частотою приблизно від 8 до 12 Гц, який переважає в потиличних відділах кори в стані спокійного неспання із заплющеними очима. Вважається основним фоновим ритмом дорослої людини.

Амімія

Втрата виразних мімічних рухів обличчя.

Амнезія

Часткова або повна втрата пам’яті, спричинена органічним ураженням мозку, психічною травмою чи іншими патологічними процесами.

Амнестична афазія

Форма афазії, що проявляється труднощами пригадування назв предметів при збереженому розумінні їх призначення. Хворий описує функцію предмета, але не може одразу актуалізувати потрібне слово, хоча за підказки чи з переліку варіантів впізнає правильну назву.

Амузія

Порушення здатності сприймати, відтворювати або запам'ятовувати музику при збереженні інших когнітивних функцій. Розрізняють сенсорну амузію, пов'язану з розпізнаванням мелодій і ритмів, та моторну, пов'язану зі співом чи грою на інструменті.

Анамнез

Сукупність відомостей про розвиток хвороби або стан здоровʼя, зібраних шляхом опитування пацієнта та/або його близьких. У нейропсихологічній діагностиці анамнез включає дані про перебіг вагітності та пологів, особливості раннього психомоторного розвитку, перенесені захворювання, наявні медичні діагнози та соціальну ситуацію розвитку дитини.

Анартрія

Найважчий ступінь дизартрії, за якого артикуляційне мовлення повністю або майже повністю відсутнє через грубе порушення іннервації мовленнєвого апарату. Розуміння зверненого мовлення при цьому може залишатися відносно збереженим.

Антероградна амнезія

Втрата здатності запам'ятовувати нову інформацію та формувати нові спогади про події, що відбулися після початку захворювання чи травми, при відносному збереженні пам'яті про події, які передували ураженню.

Антилокалізаціонізм

Нейропсихологічний напрям, у якому визнається, що мозок являє собою єдине та недиференційоване ціле, робота якого однаковою мірою зумовлює функціонування всіх психічних процесів.

Антиципація

Здатність психіки передбачати хід подій і результати власних дій ще до їх фактичного здійснення, спираючись на попередній досвід. У нейропсихологічному супроводі розглядається як передумова довільної регуляції поведінки.

Апотемнофілія

Рідкісний розлад, за якого людина відчуває стійке бажання ампутації власної здорової кінцівки, оскільки сприймає її як таку, що не належить до образу власного тіла. Пов'язується з порушеннями в тім'яних відділах кори, що формують внутрішню схему тіла.

Апраксія

Набутий розлад довільних рухових дій (праксису), що виникає внаслідок ураження кори головного мозку і не зумовлений елементарними руховими або сенсорними порушеннями, слабкістю, атаксією чи нерозумінням інструкцій. Апраксія відображає порушення здатності виконувати цілеспрямовані, навчені рухи.

Апрактоагнозія

Поєднане порушення зорово-просторового сприйняття та довільних рухів, що виникає при ураженні тім'яно-потиличних відділів мозку. Хворий втрачає орієнтацію у просторових ознаках навколишнього середовища й водночас не може правильно організувати рухи відповідно до просторової задачі.

Артикулема

Мовноруховий образ окремого звука мовлення, тобто узагальнене уявлення про положення та рух органів артикуляції, потрібні для його вимови. Порушення артикулем лежить в основі деяких форм апраксії артикуляційного апарату.

Архікортекс (давня кора)

Тип алокортексу, представлений гіпокампом і зубчастою звивиною, входить до складу лімбічної системи, бере участь у процесах пам'яті та емоцій.

Архітектоніка кори головного мозку

Учення про особливості морфологічної структури різних ділянок кори. Цитоархітектоніка вивчає особливості клітин кори, мієлоархітектоніка – особливості різних ділянок кори щодо мʼякотних нервових волокон.

Асинхронія розвитку

Тип дизонтогенезу, за якого спостерігається виражена нерівномірність і диспропорційність темпів дозрівання окремих психічних функцій, коли одні випереджають вікову норму, а інші істотно відстають від неї.

Асистент вчителя

Педагогічний працівник, який допомагає вчителю забезпечувати особистісно орієнтоване навчання дитини з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі.

Аспонтанність

Зниження ініціативи та спонукань до самостійної діяльності при відносно збереженій здатності виконувати дії за зовнішньою вказівкою. Характерна ознака ураження лобових часток мозку.

Астазія-абазія

Нездатність самостійно стояти (астазія) і ходити (абазія) за відсутності парезів чи порушень чутливості.

Астенія

Стан підвищеної втомлюваності та виснаженості нервової системи, що супроводжується зниженням продуктивності діяльності, коливанням уваги й емоційною лабільністю. У нейропсихологічній практиці розглядається як прояв недостатності першого функціонального блоку мозку.

Астереогноз

Втрата здатності впізнавати предмети на дотик із заплющеними очима за збереженої елементарної чутливості.

Аутизм

Розлад нейророзвитку, що проявляється стійкими труднощами соціальної взаємодії та комунікації, обмеженими й повторюваними патернами поведінки, інтересів чи діяльності. Симптоми виникають у ранньому дитинстві.

Аутизмопедагогіка

Галузь спеціальної педагогіки, що вивчає організацію навчально-виховного процесу дітей з розладами аутистичного спектра.

Афазія

Набутий системний розлад мовлення, що виникає внаслідок локального ураження кіркових мовних зон головного мозку, найчастіше лівої півкулі, і проявляється порушенням розуміння та/або продукування мовлення при збереженому слуху й артикуляційному апараті. За О.Р. Лурією виділяють кілька форм афазії залежно від локалізації ураження.

Афазія Брока

Інша назва еферентної моторної афазії, класична форма моторної афазії, описана французьким лікарем Полем Брока у 1861 році. Виникає при ураженні нижніх відділів премоторної зони лівої півкулі, так званої зони Брока, і проявляється утрудненою, уривчастою вимовою при відносно збереженому розумінні мовлення.

Афазія Верніке

Інша назва сенсорної афазії, описана німецьким психіатром Карлом Верніке у 1874 році. Виникає при ураженні задніх відділів верхньої скроневої звивини лівої півкулі, так званої зони Верніке, і проявляється порушенням розуміння мовлення при збереженій, але позбавленій сенсу мовленнєвій продукції.

Афект

Короткочасний, інтенсивний емоційний стан, що виникає у відповідь на значущу для людини подію і супроводжується вираженими змінами свідомості, поведінки та фізіологічних реакцій.

Аферентна моторна афазія

Форма моторної афазії, пов'язана з випадінням кінестетичної аферентації від артикуляційного апарату, що виникає при ураженні нижніх відділів тім'яної частки. Хворий втрачає чіткі відчуття положення органів артикуляції, через що плутає близькі за способом творення звуки.

АШТР

Асиметричний шийний тонічний рефлекс, примітивний рефлекс новонародженого, за якого поворот голови убік викликає розгинання руки й ноги з того самого боку та згинання кінцівок з протилежного боку, так звана поза фехтувальника. У нормі згасає протягом перших місяців життя.